"ПУТЕШЕСТВИЕ    КАПЕЛЬКИ"

Жила на свете Капелька, как все, кто жил в пруду,

Не слушалась  родителей:

                                                     "Куда хочу пойду!"

С подружками резвиться могла хоть целый день,

Смеяться и кружиться ей никогда не лень.

Могла поплыть налево, направо плыть могла,

Могла подпрыгнуть смело - подумаешь, дела!

Её усатый дядя Сом устал предупреждать:

"Там солнце греет всё кругом и может в гости взять".

"Я к солнышку хочу взлететь, хочу всех выше стать,

Чтобы от туда посмотреть, куда б еще слетать". 

Она подпрыгнула смелей, ей Солнце луч дало?

"Давай же, Капелька, смелей, смотри, как тут светло!"

И что же с Капелькой стряслось?

                                             Лишь только пар взлетел.

Предупреждение сбылось - вдаль дядя Сом смотрел.

Весь пар на облако присел, зашёл в прохладный зал,

И кто хотел, кто не хотел - водою снова стал.

Тут грозный Гром как зарычит на Солнца яркий луч,

И Ветер вдруг как засвистит:

                                                 "Я тоже, мол, могуч!"

И хлынул дождик проливной, всю землю окропил.

И вот поток уже речной все капли подхватил.

И наша Капля среди всех к пруду плывет скорей,

И слышен Капли звонкий смех среди лугов, полей.

"Ну что?- спросил усатый Сом, - ведь я не зря кричу!"

"Ты знаешь, дядя, дело в том, я снова так хочу!"

КАРТОПЛЯ

Їжі на столі не мало:

Є і  курка, є і сало,

Є і масло, і сири,

І млинці є, і жири,

Каші різні і котлети,

Є салати , вінегрети,  

Є вареники, редиска,

Є сметани повна миска.

Ось кисіль, а ось кампот,

Ось чудовий бутерброд,

Пиріжки є і галушки,

З дерева солодкі грушки,

Соки, муси і цукерки,

Молока є пів-цеберки,

Є зефир і пастила,

Є родзинки і халва.

Я багато тут назвав,

Та чогось ще не сказав.

А що хочеться - не знаю.

Дуже довго я гадаю.

Але ось заходить мама

І трима каструлю прямо,

Відкриваю кришку, бачу...

Я згадав ! Оце так вдача!   

Ти без неї борщ не звариш.

А не хочеш борщ - підсмажиш,

Запечуть її в золі і дорослі, і малі.

Дуже я її люблю,

Цю картопельку мою.

              ТРИ СТАНИ ВОДИ У ПРИРОДІ

Як гарно на річці улітку,

Води прохолодний потік,

На берег лягти розігрітий,

Під сонце підставити бік.

А сонце сильніше все палить

І стала мілкою ріка.

Вода все кудись-но зникала,

А пар все у небо тікав.

А час все йшов, і восени,

Побачив якось раз  

Застигла річка до весни.

Про що спитаю вас?